Основні органи керування автомобілем на прикладі автомобіля ДЕУ Нубіра показано на рис. 7.1.
До основних органів керування, якими водій користується найчастіше належать: замок запалювання, педалі зчеплення, гальма, подачі пального, важіль вмикання стоянкового (ручного) гальма, важіль перемикання передач, перемикач покажчиків повороту, вмикачі світлових приладів, звукового сигнала, склоочисників і склоомивачів, аварійної сигналізації, обігріву вітрового і заднього скла та попереджувальних сигналів панелі приладів.
Замок запалювання. Залежно від моделі транспортного засобу замок запалювання може розташовуватись як з правого, так і з лівого боку рульової колонки, мати додаткові позиції і умови для ввімкнення, але йому притаманні три основні положення:
1. вимкнено запалювання;
2. ввімкнено запалювання;
3. ввімкнено стартер.

 У більшості автомобілів у замок запалювання вмонтовано протиугінний пристрій для блокування рульової колонки, тому при вмиканні запалювання необхідно злегка повернути вліво-вправо рульове колесо для вимикання цього пристрою.
При повертанні ключа в друге положення, як правило, на щитку приладів вмикаються сигнальні лампочки (залежно від марки автомобіля це можуть бути: контрольна лампочка заряду акумуляторної батареї, стоянкового гальма, аварійного тиску масла, радіоприймача тощо). У третьому положенні вмикається стартер. При цьому треба пам'ятати, що в цьому положенні ключ слід відпустити зразу ж, як тільки запрацював двигун (через 2-3 сек) і ключ під дією поворотної пружини самостійно повернеться в друге положення. Вмикання стартера під час роботи двигуна може викликати поломку пускового механізму.
Пам'ятайте! Перед буксируванням вашого автомобіля слід вставити ключ в замок запалювання, вимкнути протиугінний пристій, який блокує рульову колонку, і впевнитись, що кермо вільно повертається.
Педалі зчеплення, гальма і подачі пального відносять до органів керування ногою. Перед розглядом прийомів керування ними зупинимось на схемі силової установки автомобіля (рис. 7.2):

 Силова установка автомобіля складається з таких п'яти основних частин:
- двигун;
- ведучий диск;
- ведений диск;
- коробка передач;
- карданний вал, диференціал, півосі і ведучі колеса.
Під час роботи двигуна з ввімкненою нейтральною передачею крутиться і ведучий диск зчеплення. Якщо за допомогою коробки передач з'єднати з ним ведений вал, то крутний момент через карданний вал передаватиметься на диференціал, а від нього — на півосі і ведучі колеса, що спричинить рух автомобіля. З'єднання двигуна з коробкою передач і ведучим мостом автомобіля досягається за допомогою механізму зчеплення, керування яким здійснюється за допомогою педалі зчеплення. Найпоширенішою конструкцією зчеплення є механізм з одним ведучим і одним веденим диском. Більшість часу диски щільно прилягають один до одного, передаючи крутний момент від двигуна до коробки передач, і знаходяться в стані "ввімкнено зчеплення". При натисканні на педаль зчеплення диски розходяться і крутний момент не передається, тобто зчеплення вимкнено.
Вихідне положення ніг водія показано на рис. 7.3.

Для автомобілів з автоматичною коробкою передач за відсутності педалі зчеплення ліва нога не бере участі в керуванні автомобілем і знаходиться ліворуч від педалей гальма і подачі пального.
Надто віддалене положення лівої ноги від педалі зчеплення (рис. 7.3, б) може спричинювати затримку дій з муфтою зчеплення, а при постійному триманні ноги під час руху навпроти педалі зчеплення призводить до мимовільного натискання на педаль, а значить до пробуксовування дисків зчеплення, і, як наслідок, до передчасного спрацьовування вижимного підшипника та фрикційних накладок диска.

Стопу ноги можна умовно розділити на чотири частини (рис. 7.4).

Зважаючи, що зона II стопи є найбільш сильною і гнучкою, саме її застосовують при натисканні на педаль зчеплення (рис. 7.5).

Процес натискання на педаль зчеплення має бути швидким, при відпущеній педалі подачі пального. Його можна умовно розділити на чотири етапи (рис. 7.6):
1— вихідне положення: п'ятка опирається на підлогу кабіни, подушечки стопи знаходяться на педалі зчеплення;
2— п'ятка піднімається на 1 — 2 мм від підлоги;
3— зусиллям від коліна натискають на педаль, п'ятка ковзає по підлозі вперед;
5— натиснувши на педаль до кінця ходу, послаблюють напруження ноги, фіксують положення п'ятки упором в підлогу і утримують педаль.
Процес відпускання педалі зчеплення ґрунтується на дозованому опорі пружині педалі зчеплення і поділяється на чотири етапи (рис. 7.7):
1— піднявши п'ятку ноги і посла бивши зусилля на ногу, відпускають педаль до моменту зіткнення ведучого і веденого дисків зчеплення;
2— утримують педаль зчеплення дві-три секунди в другому положенні, яке відповідає початковій стадії про ковзування дисків зчеплення і мінімальному крутному моменту від двигуна;
3— проходять 10-міліметровий відрізок ходу педалі, на якому величина крутного моменту, що передається з ведучого на ведений диск, зростає з одного (позиція 2) до ста (позиція 3) відсотків;
— знімають ногу з педалі зчеплення і повністю відпускають педаль до верхнього положення.
Пам'ятайте! Відпускання педалі зчеплення повинно бути дуже плавним при вмиканні першої, другої і задньої передач для уникнення ривків і зупинки автомобіля. Наступні передачі вмикаються відпусканням педалі без зволікань, оскільки ривок при цьому не відчувається.    — Важіль вмикання стоянкового (ручного) гальма. Стоянкове гальмо призначене
для утримання автомобіля в нерухомому стані блокуванням задніх коліс під час зупинки чи стоянки. Важіль стоянкового гальма розміщується, як правило, праворуч від водія за важелем перемикання передач (в окремих моделях він конструктивно виконаний у вигляді рукоятки, яка розташована під панеллю приладів). Для приведення стоянкового гальма в робоче положення слід правою рукою різко потягти його догори до обмеження ходу, не натискаючи на кнопку фіксатора (рис.7.8,а). При цьому чутно характерне клацання фіксатора. Для вимкнення стоянкового гальма важіль .злегка тягнуть на себе для послаблення зусилля зчеплення фіксатора зубчастого сектора, великим пальцем натискують кнопку фіксатора і переміщують важіль від себе до упору вниз (рис. 7.8, 6).
У разі повного вимкнення стоянкового гальма контрольна лампочка гасне при працюючому двигуні.
Пам'ятайте! Приведення стоянкового гальма в робоче положення під час руху транспортного засобу може спричинити блокування коліс, і, як наслідок, занос автомобіля.
Важіль перемикання передач. Важіль перемикання передач призначений для зміни передаточного співвідношення між колінчастим валом двигуна і ведучими колесами автомобіля та знаходиться, як правило, праворуч від сидіння водія. У деяких моделях автомобілів важіль перемикання передач може бути встановлено на рульовій колонці праворуч від керма.
На рис. 7.9 показано типові схеми вмикання різних передач для різних коробок перемикання передач.
Керування конкретною моделлю автомобіля потребує завчасного вивчення схеми перемикання передач, яка, як правило, вказується на верхній частині важеля. Залежно від моделі автомобіля задня передача може вмикатися втоплюванням важеля, підняттям його тощо.
Дуже важливо зберігати правильне положення кисті правої руки на важелі перемикання передач і не докладати завеликих зусиль аби уникнути передчасного спрацювання деталей коробки передач. Рекомендується, переводячи важіль на себе, утримувати його наконечник пальцями, а від себе — долонею (рис. 7.10, а). Користуючись такими прийомами, водій може точно визначити достатні мінімальні зусилля дії на важіль. При низькому захваті (рис. 7.10, б) навантаження на важіль збільшується.
Автомобілі з автоматичною трансмісією обладнані селектором передач, що змонтований на рульовій колонці або на центральній консолі. Як правило, селектор має такі основні положення (рис. 7.11):
Р — стоянка, у цьому положенні механічно блокується коробка передач (вмикається тільки під час стоянки автомобіля);
R — задній хід;
N — нейтральна передача (відповідає нейтральній передачі коробки передач з ручним перемиканням); D — рух вперед; З — третя передача 2 — друга передача; 1 — перша передача.
У положеннях і, 2 або 3 блокуються передачі на яких встановлено селектор для примусового ввімкнення понижених передач в важких дорожніх умовах (сніг, бездоріжжя, рух на крутий підйом тощо).
Пам'ятайте! Режим "Р" не повинен заміняти собою використання стоянкового гальма.
Перемикач покажчиків повороту. Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху для попередження інших учасників дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напряму перед початком руху і зупинкою, а також перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Як правило, на сучасних автомобілях перемикач покажчиків повороту знаходиться на рульовій колонці зліва від керма. Про вмикання покажчика відповідного повороту сигналізує лампочка на панелі приладів. Після повернення керма в нейтральне положення покажчик повороту вимикається, однак слід враховувати, що конструктивно це передбачено лише при повороті керма на кут не менше як 90°. При незначному повороті керма водій має сам вимкнути покажчик після того, як автомобіль займе прямолінійне положення у смузі руху. Додатково про ввімкнення покажчика повороту може сигналізувати звуковий сигнал тікання реле поворотів.
Пам'ятайте! Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Вмикачі світлових приладів. До зовнішніх світлових приладів відносять: фари дальнього світла, фари ближнього світла, передні протитуманні фари, покажчики поворотів, аварійна сигналізація, стоп-сигнали, ліхтарі освітлення заднього номерного знака, підфарники, задні габаритні ліхтарі, задні протитуманні ліхтарі, стояночні вогні, контурні вогні, задні світлоповертальні пристрої, бокові габаритні вогні, розпізнавальний знак автопоїзда, додаткові фари (прожектори, фари пошукачі тощо).
Центральний перемикач керування світловими приладами розміщено, як правило, зліва на рульовій колонці. Почасти він суміщається із вмикачем поворотів і має такі положення:
- вмикання габаритних вогнів, підсвітки панелі приладів і освітлення номерного знаку;
- вмикання ближнього і дальнього світла одночасно з габаритними вогнями.
Як правило, перемикач має положення для короткотермінового вмикання дальнього світла фар у разі попередження інших учасників дорожнього руху про виконання маневру.
Оскільки у кожній моделі автомобіля перемикач має свою конструкцію, то перед початком керування слід детально ознайомитись з інструкцією по експлуатації.
Звуковий сигнал. У більшості легкових автомобілів звуковий сигнал розміщено на рульовому колесі (рис. 7.1 поз. 3), за винятком деяких моделей, в яких його можуть вмонтовувати на торці перемикача покажчика поворотів. Відповідно до п. 9.6 Правил дорожнього руху попереджувальний звуковий сигнал у населеному пункті подавати забороняється, за винятком тих випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній події. Поза населеним пунктом його дозволяється подавати додатково разом із світловими попереджувальними сигналами. Звуковий сигнал мимоволі привертає увагу інших учасників дорожнього руху і може відвернути їх від спостереження за дорожньою обстановкою, тому подача його без необхідності заборонена. Крім того слід враховувати, що подача звукового сигналу в безпосередній близькості від пішохода чи велосипедиста може злякати їх і зробити подальшу траєкторію їхнього руху непрогнозованою.
Склоочисники і склообмивачі. Склоочисники і склоомивачі призначені для очищення скла від дощу, бризок, снігу та капель туману, і відповідно до п. 31.4.4 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо не працюють склоочисники та передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі. Вмикач склоочисників і склообмивачів, як правило, розміщується на рульовій колонці справа від керма (рис. 7.1 поз. 5) і на більшості моделей автомобілів одним і тим самим важелем вмикають як склоочисники, так і склообмивачі. Склоочисники і склообмивачі заднього скла можуть вмикатися залежно від моделі як окремими важільцями, так і відведенням основного важільця вперед або назад. Важілець вмикання склоочисників має три режими роботи — з інтервалом, безперервно і безперервно швидко.
Аварійна сигналізація. Відповідно до п. 9.9 Правил дорожнього руху аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
а)    у разі вимушеної зупинки на дорозі;
б)    у разі засліплення водія світлом фар;
в)    на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено Правилами;
г)    на механічному транспортному засобі, що буксирується;
ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком «Діти», що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки;
д)    на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; є) у разі скоєння дорожньо-транспортної події.
 Вимикач аварійної сигналізації може знаходитись залежно від моделі автомобіля на рульовій колонці, панелі приладів (рис. 7.1 поз. 9) або на центральній консолі. При його вмиканні загоряється миготливий світловий сигнал.
Обігрів вітрового і заднього скла. Для попередження конденсації пари на внутрішній поверхні скла, а також утворення інею і льоду на зовнішній поверхні в автомобілі конструктивно передбачено обігрів вітрового і заднього стекол. Запітніння вітрового і бокових стекол автомобіля усувають вмиканням вентилятора після прогріву двигуна і відповідно спрямовуючи сопла дефлектора. Запітніння заднього скла можна усунути, опустивши бокове скло. Вимикачі обігріву і обдуву скла, як правило, розташовано в середній частині панелі салону автомобіля (рис. 7.1 поз. 7, 10, 12, 14).
Попереджувальні сигнали панелі приладів. Попереджувальні сигнали панелі приладів забезпечують безпечне керування автомобілем, дають змогу слідкувати за роботою двигуна і запобігати пошкодження його та іншого обладнання, надають інформацію про режими роботи основних систем автомобіля. Сигнали, які забезпечують безпечне керування, показано на рис. 7.12:
 Попереджувальні сигнали про стан обладнання автомобіля мають вмикатися при повороті ключа запалювання і вимикатися при запуску двигуна за умови їх справності. Якщо після запуску двигуна сигнал продовжує горіти, це свідчить про несправність певної системи (рис. 7.13).
Загальні інформаційні сигнали (рис. 7.14) є характерними для кожної моделі автомобіля, тому перед початком керування слід детально ознайомитись з інструкцією з експлуатації конкретного автомобіля