Вітаю Вас Гість | RSS

Субота, 18.08.2018, 23:49

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Контрольні питання [3]
Лабораторні роботи [32]
Будова і ОЕ автомобіля [14]
ПДР розробки уроків [1]
Виховні заходи [1]
Сценарії, розробки відкритих заходів, профорієнтація
ПДР ситуаційні картки [0]
Реклама
Головна » Статті » Автосправа » Лабораторні роботи

Часткове розбирання, вивчення будови й роботи, складання сигналізатора звуку.


Лабораторно-практичне заняття № 17

Тема: Часткове розбирання, вивчення будови й роботи, складання сигналізатора звуку.

Мета заняття: Навчитися розбирати й складати сигналізатор звуку, ознайомитися з конструктивними особливостями будови його деталей.

Матеріальне забезпечення: Автомобіль ГАЗ-53А або ЗІЛ-130; сигналізатор звуку С 311; джерело постійного електричного струму 12В; схеми і плакати і необхідна література.

Обладнання та інструменти: Ключі гайкові 12- 14 мм, викрутка, провідник струму 2-3 м, ганчірка, слюсарний верстак.

Вказівки до роботи: Сигналізатор звуку знімають із шасі, розбирають і складають на верстаку. Після вивчення будови сигналізатор звуку складають і встановлюють знову на шасі автомобіля.

Порядок виконання роботи

Завдання 1. Вивчити теоретичну частину

Користуючись схемами, плакатами, літературою, а також сигналізатором звуку, вивчіть його будову, схему роботи, способи кріплення.

На автомобілях і автобусах використовують сигналізатори звуку. В систему звукової сигналізації можуть входити електричні й пневматичні, зовнішні тональні сигнали і внутрішні сигнали до водія. Найбільше поширення мають електричні вібраційні сигналізатори, які по характеру звучання поділяються на шумові, тональні.


Шумові сигнали роблять безрупорні і встановлюють на вантажних автомобілях і малолітражних легкових автомобілях (Мал.17.1).

У стальному штамповому корпусі 3 безрупорного сигналізатора розміщується електромагніт з обмоткою 8 і сердечником 4, якорем 7 із щитом 11, на якому закріплено з резонатором 1 переривник із нерухомими й рухомими контактами 12. Корпус закритий кришкою 15 із радіальними отворами, яка притискує край мембрани до країв корпуса.

При замиканні електричного кола сигналізатора кнопкою 14 по обмотці 8 проходить електричний струм, викликаючи намагнічування стального сердечника 4. Якір 7 притягується до сердечника і через шток 11 прогинає стальну пружну мембрану. При цьому гайка 9 розмикає контакти переривника 12. Струм в обмотці 8 пропадає, і мембрана випрямляється та переміщує шток із якорем у початкове положення, контакти 12 змикаються. Замикання й розмикання контактів переривника сигналізатора продовжується до тих пір, поки водій не припинить натискати на кнопку 14 сигналізатора.

Коливання повітря, викликане мембраною 2 і резонатором 1, створює звук. Резонатор забезпечує звук відповідно до тону і тембру. Конденсатор 13, який включений паралельно з вольфрамовим контактом 12 зменшує іскріння між ними.

Силу звуку регулюють за допомогою регулювальної гайки 9, яка фіксується в певному положенні контргайкою 10. При великій силі струму сердечник 4 сильно притягує якір 7, що викликає більший вигин мембрани й підвищення сили звуку.

Тон звуку регулюють зміною натягу стальної пластини 6 за допомогою гайок 5, а також зміною зазору між якорем 7 і сердечником 4. При більшому вигині пластини 6 і меншому зазорі між якорем і сердечником збільшується частота коливання мембрани і підвищується тон звуку.

До внутрішньої сигналізації відноситься звуковий сигнал із місця кондуктора - (в автобусі) і світлові сигнали панелі приладів.

Завдання 2. Зняти з автомобіля і розібрати сигналізатор звуку

  • Викрутіть гвинт і від'єднайте кінці двох провідників струму від контактів сигналізатора: рожевий (до термовібраційного запобіжника) і червоний (до контактного пристрою сигналізатора).
  • Відкрутіть гайки, якими кріплять кронштейн сигналізатора звуку до рами, і зніміть сигналізатор з автомобіля.
  • Викрутіть гвинт кріплення кришки і зніміть її з корпусу.

Завдання 3. Ознайомитися з конструктивними особливостями будови деталей сигналізатора звуку

  • Огляньте зовні корпус сигналізатора звуку, знайдіть резонаторний диск і мембрану, з'ясуйте їх призначення, стан і спосіб кріплення.
  • Розгляньте будову переривника. З'ясуйте призначення й стан контактів, призначення конденсатора, визначте, як він підключається до контактів переривника.
  • Розгляньте будову електромагніта. З'ясуйте призначення якоря й сердечника з обмоткою, визначте, як з'єднані кінці обмотки.
  • Розгляньте будову стержня мембрани. З'ясуйте його призначення й спосіб з'єднання з мембраною й диском.
  • Знайдіть регулювальну гайку. Обертаючи її, простежте за зміною положення рухомого контакту.

6. Підключіть сигналізатора звуку до джерела постійного струму з напругою 12 В, і повільно прокручуючи регулювальну гайку в різні боки, відрегулюйте звук.

Завдання 4. Скласти сигналізатора звуку і поставити його на автомобіль

  • Закрийте корпус кришкою, сумістіть отвори, вкрутіть у них болти з гайками.
  • Приєднайте до клем сигналізатора звуку наконечники 2 провідників струму: рожевий (від термовібраційного запобіжника) і червоний (від контактного пристрою сигналізатора).
  • Перевірте роботу сигналізатора звуку.

Завдання 5. Скласти опис деталей сигналізатора звуку за формою і заповнити таблицю

№ п/п Назва деталі Призначення Матеріал Кількість
         

Контрольні запитання

  1. Яке призначення сигналізатора звуку?
  2. За яким принципом класифікують сигналізатори звуку?
  3. Яка будова шумового сигналізатора звуку?
  4. Чим відрізняється звуковий сигнал від тонального?
  5. В який послідовності знімають і розбирають сигналізатора звуку?
  6. За допомогою яких пристроїв регулюють силу звуку сигналі затора звуку?
  7. Яке призначення конденсатора та як його підключено до сигналізатора звуку?
  8. Як схематично працює шумовий сигналізатор?
  
Категорія: Лабораторні роботи | Додав: redlines (24.03.2011) | Автор: шасі, шумові сигнали
Переглядів: 2383 | Рейтинг: 0.0/0

онлайн игры