Вітаю Вас Гість | RSS

Понеділок, 22.10.2018, 20:53

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Автосправа [51]
Новини [5]
Друкарська справа [0]
Швейна справа [8]
Реклама
Головна » Статті » Новини

Сучасна модель старшої профільної школи


(Рекомендації щодо забезпечення можливостей для рівного  доступу до якісної освіти)

Одна з найскладніших проблем, яка постає перед учнем старшої школи, – вибір майбутньої професії. Вирішення її є важливою як для юної особистості, так і для батьків та вчителів: від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація. Сьогодні змінилися завдання, які ставляться перед школою та педагогами. Традиційна модель освіти, спрямована на передачу майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь і навичок, у наш час втрачає свою перспективність, виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності.
Профільне навчання в старшій школі — один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ. Профілізація потрібна для забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, для професійного самовизначення, успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, виховання відповідальності за прийняття рішень.
Профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань віл реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета у тісному зв'язку з потребами практики, науки і техніки, тобто вміння учнів застосовувати знання на практиці.
Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.
На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризують ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, а це:
-    наскрізна профільна освіта, що означає моделювання загальнопредметної та профільної освіти на кожному етапі загальної середньої освіти (початкової, основної, старшої") з позиції характеристики змісту освіти, пріоритетів, цінностей, ключових особливостей, ступеня, критеріїв оцінки підсумкових результатів;
-    соціально обумовлені принципи відбору змісту освіти - інформаційної ємності та соціальної ефективності:
-    реалізація змісту освіти на підставі проектно-технологічного підходу, що інтегрує всі види діяльності людини — від появи творчого задуму до реалізації готового продукту;
-    варіативний шлях профілізації, який є набагато дешевшим, аніж мережевий, суть якого полягає в тому, що учням за рахунок варіативної складової навчальною плану пропонуються спецкурси та курси за вибором;
-    зміна пріоритетних форм організації навчально-виховного процесу;
-    формування компетентності професійної спрямованості випускника профільного класу;
-    наявність інноваційних рішень щодо визначення змісту профільної освіти та навчальних результатів;
-    ефективність запровадження різних моделей профільного навчання:
-    створення  освітніх округів як організаційно-методичних структур профільного навчання;
-    визначення шляхів вирішення основних завдань базового закладу освітнього округу.
Цілком очевидно, що зазначені зміни потребують нових підходів при підготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних і керівних кадрів.
Головне управлінням освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, відділи освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів, методичні служби області проводять відповідну роботу щодо впровадження профільного навчання у старшій школі. У квітні 2009 року на базі відділу освіти Золотоніської райдержадміністрації проведено семінар начальників відділів освіти та завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами з проблеми «Шляхи забезпечення рівного доступу до якісної освіти». З метою поліпшення організації впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання за останні роки проведено цикл семінарів для методистів РМК та голів МО:
-    Компетентнісний підхід до виконання української мови і літератури в закладах нового типу.
-    Актуальні питання викладання зарубіжної літератури в контексті профільної освіти.
-    Інтернет-семінар з проблеми "Диференціація навчання в умовах профільної школи”.
-    Сучасні підходи до викладання у хіміко-біологічних класах закладів нового типу.
-    Сучасні підходи до викладання у профільних фізико-математичних класах.
-    Сучасні вимоги до викладання предметів природничо-математичного циклу (для молодих вчителів області).
-    Профільна підготовка школярів як засіб профорієнтаційної роботи на базі спеціалізованих закладів освіти (МНВК) технологічного напряму профілізації.
-    Сучасні технології викладання предметів художньо-естетичного профілю.
З метою сприяння створенню ефективного освітнього середовища та оптимальних умов для профілізації старшої школи проведено моніторингове дослідження профільного навчання у ЗНЗ області.  Розроблено діагностичний інструментарій для проведення моніторингових досліджень з питань організації профільної школи.
На допомогу практичним психологам і соціальним педагогам ЗНЗ під час проведення курсів організоване навчання з використання психологічного інструментарію для виявлення нахилів і здібностей школярів. Обласний банк психодіагностичних методик профорієнтаційного змісту постійно поповнюється.
З метою забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для роботи в умовах профільного навчання до навчально-тематичних планів  курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників включені  теми, які регламентують роботу навчальних закладів з орієнтацією на психолого-педагогічне забезпечення допрофільного та профільного навчання.
    Триває апробація різних моделей профільного навчання. На сьогодні найбільш поширеними моделями організації профільного навчання є: однопрофільні та багатопрофільні школи; навчальні заклади, які функціонують на базі вищих та професійно-технічних навчальних закладів; школи, які співпрацюють з позашкільними навчальними закладами, міжшкільними навчально-виробничими комбінатами.
Як приклад, ми можемо охарактеризувати діяльність міжшкільного навчально-виробничого комбінату в селі Рижавка Уманського району, де учні можуть навчатися і здобувати робітничу кваліфікацію.
Заклад забезпечує задоволення освітніх запитів учнів з профільного і професійного навчання, адаптацію молоді в cучасних умовах поряд з отриманням загальноосвітньої підготовки.
У своїй діяльності МНВК керується Конституцією України, Законом України про освіту, Положенням про міжшкільний навчально-виробничий комбінат, власним статутом. У центрі роботи комбінату є інтереси учнів, їх професійні наміри. Набір до МНВК здійснюється на основі науково — обґрунтованої системи профорієнтаційної роботи з учнями, їх батьками, при тісному співробітництві з психологічними службами шкіл.
У Рижавському комбінаті навчається 215 учнів з 10-ти шкіл району (Рижавської, Колодистенської, Юрківської, Ладижинської, Ятранівської, Шаринської, Затишанської, Городницької, Кочержинської та Собківської загальноосвітніх шкіл). Кожен має вільний вибір спеціальності: водій автотранспортних засобів категорії "В" "С", секретар-друкарки та швачки. Комбінат має у користуванні 40 гектарів землі і веде товарне сільськогосподарське виробництво, яке дає змогу поповнювати бюджет закладу. Колектив МНВК працює творчо, бере участь в обласних виставках. Досвід роботи закладу визнаний як перспективний і занесений до обласної картотеки ППД. На базі комбінату проходять районні семінари директорів, розглядаються питання, пов'язані з профілізацією навчання, обов'язково проводяться відкриті заняття з автосправи, швейної справи і діловодства.
Рижавський МНВК є перспективним навчальним закладом, має власний банківський рахунок. Бюджет МНВК наповнюється за рахунок прибутку із земельних угідь, а також за рахунок груп-платників, що проходять трьохмісячні курси навчання на отримання посвідчення водія категорії "В".
        Сучасною моделлю організації профільного навчання є освітній округ. Він може функціонувати на основі опорної школи чи ресурсного центру, а також і без них. Освітні округи — важливий елемент державно-громадської моделі організації освітнього процесу, що дозволяє залучати додаткові надходження, ефективно використовувати наявні державні кошти для забезпечення освітнього процесу, оцінювання якості освіти і розробляти стратегію розвитку освітнього округу з урахуванням інтересів і ресурсів різних учасників освітнього процесу.
        Учасники навчально-виховного процесу, особливо учні та батьки, бачать переваги у можливості здобуття якісної освіти; територіальній доступності; орієнтації навчання на ринок праці; наявності сучасної матеріальної бази та навчального обладнання  доступності додаткових освітніх послуг. Негативне ж сприйняття громадськістю адміністративного утворення округів відбувається через недостатню поінформованість учнів та їхніх батьків; слабку матеріальну базу опорної школи; незабезпеченість шкільними автобусами; відсутність гарячого харчування; загрозу скорочення педагогічних працівників. Крім того, яким би досконалим не було Положення про освітній округ, це досить загальний документ. У ньому неможливо виписати всі випадки з життя, запропонувати універсальні рецепти.
        З метою забезпечення поетапного переходу старшої школи на профільне навчання  шкільні освітні округи могли б сприяти  організації та забезпеченню профільного навчання учнів, особливо сільських шкіл із малою наповнюваністю. Тому перед місцевими органами управління освітою стоять завдання: розробити нормативні документи, які регламентують роботу суб’єктів освітнього округу.
    Пропонуємо Вашій увазі алгоритмічні підходи щодо профілізації старшої школи.
1. Алгоритм дій на рівні загальноосвітнього навчального закладу щодо впровадження профільного навчання:
•    розробити Концепцію профільного навчання;
•    розробити структурно-змістову модель профільного навчання, передбачивши ранню профілізацію та допрофільну підготовку;
•    внести зміни до Статуту ЗНЗ (1.10. У навчальному закладі визначена українська мова навчання, запроваджено поглиблене вивчення ... (предметів), організовано профільне навчання за ... напрямом (напрямами), зокрема такими профілями .... 1.11. Навчальний заклад має право: здійснювати інноваційну діяльність; визначати відповідно до напряму та профілів варіативну складову робочого навчального плану; розробляти та впроваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани);
•    створити базу даних авторських програм спеціальних курсів, курсів за вибором, факультативних курсів та гуртків;
•    систематизувати відомості про кількість класів, груп, учнів із кожного профілю та напряму;
•    системно вивчати запити школярів та їхніх батьків, провести психолого-педагогічну діагностику (бесіди, консультації, анкетування, психологічне та дидактичне тестування) з метою виявлення професійно значущих якостей особистості;
•    систематизувати матеріали психолого-педагогічного супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання (діагностичні анкети, опитувальники, аналітичні матеріали тощо);
•    зазначити у вступі до річного плану роботи (Визначено основні напрями науково-методичного забезпечення профільного навчання: діагностика профільних інтересів учнів та формування на її підставі профільних класів (груп); підготовка вчителя до роботи за різнорівневими навчальними програмами; навчання педколективу з проблем використання інформаційних технологій та інтерактивних форм роботи; створення освітніх моделей профільного особистісно-зорієнтованого навчання; приведення діяльності шкільної методичної служби у відповідність до завдань профільної освіти);
•    дотримуватися системного підходу при укладанні робочих навчальних планів;
•    укласти перелік навчальних програм та підручників для поглибленого вивчення та профільного навчання, за якими працюють у закладі;
•    провести значну інформаційну роботу серед учнів 8-9 класів та їхніх батьків щодо вибору напряму (профілю) навчання (учні та батьки повинні знати «освітню карту» міста, району, ознайомитися з територіально близькими загальноосвітніми навчальними закладами, міжшкільними навчально-виробничими комбінатами, позашкільними установами, професійно-технічними, вищими навчальними закладами, напрямами навчання в них, умовами прийому тощо);
•    проаналізувати працевлаштування випускників навчального закладу за останні п'ять років;
•    проаналізувати і надати інформацію учням та батькам щодо перспективи соціально-економічного розвитку району, області; потреб місцевого ринку праці тощо.
*здійснити моніторинг виконання Програми профільного навчання
2. Алгоритм дій щодо впровадження профільного навчання на рівні освітнього округу:
•    розробити Положення про освітній округ;
•    розробити структурну модель освітнього округу;
•    розробити Положення про базовий заклад освітнього округу;
•    розробити Положення про раду освітнього округу;
•    створити систему управління в межах освітнього округу;
•    оптимізувати структуру методичної роботи в межах освітнього округу;
•    укласти установчу угоду про спільну діяльність між суб'єктами освітнього округу;
•    укласти план роботи освітнього округу, передбачивши тематику засідань ради округу;
•    укласти перелік освітніх послуг, що надаватимуться суб'єктами округу;
•    укласти єдиний робочий навчальний план суб'єктів округу, розробити режим їх роботи;
•    розробити маршрути шкільних автобусів для забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників до місця навчання і додому;
•    передбачити окремий журнал, у якому здійснювати облік відвідування занять у базовому навчальному закладі та оцінювання навчальних досягнень учнів;
•    здійснювати координацію виховної роботи в межах освітнього округу;
•    звітувати щорічно на загальних зборах (конференції) про свою діяльність перед громадськістю.
3. Алгоритм дій на рівні району(міста) щодо упровадження профільного навчання:
•    підготувати методичні рекомендації щодо організації допрофільної підготовки та профільного навчання учнів у ЗНЗ;
•    систематизувати матеріали психолого-педагогічної підтримки профільного навчання;
•    сформувати банк даних про експериментальні ЗНЗ із проблем профільного навчання (тема та програма експерименту, матеріали звітів);
•    підготувати наказ «Про затвердження авторських програм факультативних курсів та гуртків»;
•    підготувати наказ «Про опорні ЗНЗ», в т.ч. із профільного навчання (у наявності мають бути плани роботи опорних ЗНЗ);
•    розробити Концепцію профільного навчання;
•    контролювати виконання Програми профільного навчання;
•    покласти відповідальність за впровадження профільного навчання на одного з працівників відділу освіти (формування бази даних про напрями, профілі у ЗНЗ, кількість класів, груп, учнів; поповнення банку даних авторських програм тощо);
•    контролювати виконання наказу «Про створення освітніх округів, визначення базових навчальних закладів у межах округу»;
•    затвердити склад ради директорів базових закладів освітніх округів, перелік актуальних питань для розгляду на засіданні ради;
•    ініціювати створення на базі районних державних адміністрацій та Центрів зайнятості міжгалузевих груп з розроблення Програми розвитку трудових ресурсів району;
•    розробити організаційно-методичне забезпечення впровадження різних форм профільного навчання, зокрема міжшкільних форм (зразки типових угод між навчальними закладами різних типів, складання «освітньої карти» району тощо). Вивчити з урахуванням демографічної кон'юнктури розташування «опорних» шкіл та конфігурації «освітніх округів». Здійснити з урахуванням обраних профілів навчання, відповідне коригування розподілу між навчальними закладами шкільних автобусів, навчальних кабінетів, комп'ютерної техніки;
•    визначити доцільність створення загальноосвітніх навчальних закладів інтернатного типу, їх профільного спрямування, місця розташування, умов комплектування;
•    проаналізувати потреби в кадровому забезпеченні шкіл щодо профільного навчання, планування та організації навчання педагогів (районні семінари, наради, методичні об'єднання тощо);
•    домогтися передбачення в районному бюджеті коштів на реалізацію профільного навчання.
Критеріями оцінювання ефективності функціонування освітніх округів можуть бути:
1.    Рівень навчальних досягнень учнів (результати річного оцінювання, ДПА, зовнішнього незалежного оцінювання тощо).
2.    Відсоток учнів 5-11-х класів, які поглиблено вивчають окремі предмети.
3.    Кількість та відсоток учнів 8-9 класів, які охоплені допрофільною підготовкою.
4.    Кількість та відсоток учнів 10-11-х класів, охоплених профільним навчанням.
5.    Кількість та відсоток учасників і переможців олімпіад, конкурсів, змагань.
6.    Стан здоров'я учнів (кількість і відсоток учнів, які перебувають на диспансерному обліку).
7.    Рівень інтеграції дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.
8.    Кількість інноваційних проектів, розроблених та упроваджених педпрацівниками навчальних закладів округу.
9.    Кількість авторських програм і підручників, розроблених педпрацівниками навчальних закладів округу.
10.    Кількість і відсоток учителів, які упроваджують інноваційні педагогічні технології та методики.
11.    Кількість і відсоток шкіл (суб'єктів округу), які мають доступ до мережі Internet.
12.    Об'єм коштів, одержаних із позабюджетних джерел, для фінансування освіти.
13.    Рівень участі громадськості в діяльності освітнього округу.
14.    Забезпечення учням можливості вибору індивідуального освітнього напряму.
15.    Координація навчально-виховного процесу суб'єктів округу.
16.    Ефективність використання творчого потенціалу педагогічних працівників у межах округу.
17.    Наявність сучасної матеріально-технічної бази суб'єктів округу для здійснення профільного навчання.
18.    Організація підвезення учнів і педагогічних працівників до місця навчання і додому.
19.    Тематика засідань ради округу, наявність протоколів засідань, звітів.
20.    Тематика загальних зборів (конференцій), виконання рішень.
21.    Діяльність міжбібліотечного абонементу.
22.    Ефективність методичної роботи:
а) консультування педагогічних працівників;
б) наявність методичних об'єднань, результативність їх діяльності;
в) співпраця з вищими навчальними закладами, інститутом післядипломної педагогічної освіти, установами культури;
г) діяльність соціальної та психологічної служб округу;
ґ) результативність педагогічних заходів (виставок, творчих звітів, конкурсів, педчитань тощо) в межах округу.
22. Результативність діяльності базового закладу (забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання в межах округу).
23.    Наявність у базовому закладі досвіду застосування ефективного освітнього менеджменту.
24.    Дотримання вимог щодо ведення документації в освітньому окрузі (класні журнали тощо).
25.    Здійснення інноваційної діяльності (експериментальні робочі плани, апробація підручників, використання інтерактивних форм навчання тощо).
26.    Наявність і відповідність вимогам нормативно-правових актів, що врегульовують фінансово-господарську діяльність суб'єктів округу.
27.    Оптимальність створення округу.
28.    Координація виховної роботи в окрузі, забезпечення ефективного використання наявної матеріальної бази суб'єктів округу для проведення позакласної, гурткової, секційної роботи та організації дозвілля дітей, учнів, вихованців та їх родин.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
    Методичні рекомендації складені за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції у м. Рівне 20-21 травня 2010 року з проблеми «Забезпечення можливостей для рівного доступу до якісної освіти в умовах старшої профільної школи». Матеріали обласного та всеукраїнського досвіду роботи з цього питання розміщено на сайті інституту в розділі «Науково-методичне забезпечення закладів освіти».


Категорія: Новини | Додав: redlines (16.03.2011)
Переглядів: 4609 | Рейтинг: 0.0/0

онлайн игры