Тема: Часткове розбирання, вивчення будови й роботи, складання механізму зчеплення,
Мета заняття: Одержати практичні навички розбирання й складання механізму зчеплення, вивчити будову й принцип дії механізму зчеплення та познайомитись з конструктивними особливостями будови його деталей.
Матеріальне забезпечення: Двигун автомобіля ЗІЛ-130, ГАЗ-53А або інші марки в складеному вигляді із зчепленням; схеми і плакати силової передачі й зчеплення автомобілів; необхідна література.
Обладнання та інструменти: Універсальний знімач для розбирання й складання зчеплення; слюсарний верстат; гайковий ключ, коловоротний 12 мм; торцеві ключі 12 і 14 мм; плоскогубці; штангенциркуль, 0-125 мм (спеціальний щуп для вимірювання зазору між вільними кінцями віджимних важелів і натискним диском); керн; молоток 0,5 кг; викрутка; солідол — 20 г; ганчірка. Вказівки до роботи: Якщо роботи виконуються на складеному із зчепленням двигуні, спочатку зчеплення знімають з двигуна, а потім розбирають і складають на верстаку за допомогою пристрою і лещат. Перед встановленням веденого диска, якщо під час розбирання й складання його накладки забруднились оливою, обов'язково протріть їх спочатку ганчіркою, змоченою в не етиловому бензині, а потім чистою ганчіркою насухо і зачистіть поверхню наждачною шкуркою.
Порядок виконання роботи
Завдання 1. Вивчити теоретичну частину
Користуючись схемами, плакатами і відповідною літературою, вивчіть будову й роботу механізму зчеплення.
Зчеплення служить для короткочасного роз'єднання двигуна від трансмісії і плавного їх з'єднання в момент початку руху (зрушення з місця) автомобіля, а також після переключення передач у коробці передач в процесі руху і для одержання вільного ходу. Крім того, зчеплення захищає деталі двигуна й агрегати трансмісії від перевантаження, які виникають при різкому гальмуванні автомобіля з не відключеним двигуном.
За конструкцією автомобільні зчеплення поділяються на одно- і дводискові. У більшості автомобілів використовують однодискове сухе зчеплення. Дводискове зчеплення використовують в тих випадках, коли необхідно передати великий крутильний момент (КамАЗ-5320, "Урал" — 4320, МАЗ-5335).
Однодискові зчеплення можуть бути з периферійним розміщенням пружин (в автомобілях ЗІЛ-130, ГАЗ-66-11, ГАЗ-53-12, ГАЗ-24-10 "Волга", автобусах ПАЗ-672М, РАФ-2203 "Латвія" та інші) і з однією мембранною пружиною (в автомобілях сім'ї' 'Москвич" і' 'ВАЗ", а також у зчепленнях вантажних автомобілів дуже малої вантажопідйомності).
Зчеплення складається з ведучої й веденої частин, натискного механізму й механізму виключення.
Деталі ведучої частини зчеплення приймають крутильний момент від маховика двигуна, а деталі веденої частини передають цей момент ведучому валу коробки зміни передач.
Натискний механізм забезпечує щільне прилягання ведучих і ведених частин зчеплення для створення необхідного моменту тертя.
Механізм виключення служить для керування зчепленням.
Зчеплення однодискове з периферійним розміщенням пружин знаходиться в чавунному картері 1 (Мал.19.1), який встановлюється на блок-картері двигуна.
Ведуча частина зчеплення включає в себе маховик 2 і кожух зчеплення 9, прикріплений до маховика колінчастого вала шістьма (ГАЗ-66-11) центруючими (спеціальними) болтами. В середині кожуха розміщується натискний диск 3. Обертання натискному диску передається від маховика через три виступи, які є в диску і входять у вікна кожуха зчеплення. До натискного диска через голчасті підшипники 22 кріпляться важелі 16 (ЗІЛ-100 — 4 шт., ГАЗ-55-А — 3 шт.), які встановлені на пальцях 20 опорних вилок 18, закріплених на кожусі за допомогою конічних пружин і сферичних регульованих гайок 17. Гайки після регулювання закернюють і в процесі експлуатації важелі не регулюють. Зовнішні кінці важелів шарнірне через голчастий підшипник зв'язані з виступами натискного диска. Внутрішні вільні кінці цих важелів взаємодіють (при виключенні зчеплення) із муфтою-підшипником.
Між кожухом і натискним диском по колу розміщуються натискні циліндричні пружини 8 (ГАЗ-53А — 12 шт., ЗІЛ-130 — 16 шт.).Для зменшення передачі тепла до пружини, які втрачають пружинисті властивості від нагрівання, з боку натискного диска підкладені теплоізоляційні шайби.
Ведена частина зчеплення складається з веденого диска 26, маточини 31 і ведучого вала коробки зміни передач 29. З обох боків до веденого диска прикріплені фрикційні накладки з мідно-азбестової суміші або інших металоазбестових композицій, які мають високі фрикційні властивості і витримують високу температуру. З маточиною 31 ведений диск з'єднують просто заклепками або через пружини 32, які є складовою частиною пружинно-фрикційного гасителя крутильних коливань (демпфера).
Фрикційні накладки (кільця) 1,9 (Мал. 19.2,а) прикріплені до восьми пластинчастих пружин 2, які, у свою чергу, приклепаю до стального диска 3. Кожна із фрикційних накладок приклепана до пластинчастих пружин незалежно одна від одної; головки заклепок розміщені в отворах протилежних накладок із зазором.
При такому заклепуванні фрикційні накладки можуть відходити одна від одної на 1-2 мм внаслідок прогину хвильових пластинчастих пружин. Пластини випрямляються при включеному зчепленні і прогинаються знову при виключеному, коли ведений диск не затиснутий. Така будова забезпечує плавність включення зчеплення.
Диск 2, який несе фрикційні накладки, з'єднується з маточиною 5, що вільно ковзає по шліцах ведучого вала коробки зміни передач, через циліндричні пружини 7. Ці пружини розміщуються у вікнах фланця маточини і в дисках 5 і 8. Диски З і 8 з'єднуються штифтами так, що фланець маточини може трохи повертатись відносно їх внаслідок наявності у нього II - подібного вирізу.
Демпфер зменшує крутильні коливання, які виникають через нерівномірність обертання колінчастого вала двигуна, при різкій зміні частоти обертання валів трансмісії, при русі автомобіля по нерівностях дороги, різкому включенні зчеплення і т.д.
Демпфер складається (Мал. 19.2) з фланця маточини веденого диска 5, по колу якого розміщуються прямокутні вікна, в яких розміщуються вісім пружин 7; веденого диска 3 в яких розміщуються аналогічні прямокутні вікна; фрикційних шайб (паронітові), які розміщуються між веденим диском і фланцем;
пластин гасителя 8. Ведений диск і пластина гасника з'єднуються між собою заклепочним з'єднанням, яке проходить через виріз фланця маточини веденого диска. Підбором шайби 6 регулюють силу стиску веденого диска 3, пластини 8 гасителя, маточини 5 і фрикційних шайб 4.
При передачі крутильного моменту від фрикційних накладок до маточини пружини 7 стискаються в залежності від величини цього моменту. Для зменшення передачі тепла до пружин, які втрачають пружні властивості від нагрівання, з боку натискного диска підкладені теплоізоляційні шайби.
Завдання 2. Зняти зчеплення з автомобіля
Зніміть коробку передач разом із муфтою 12 (Мал.19.1) і підшипником 11 виключення зчеплення.
Від'єднайте від муфти відтяжну пружину 13.
Спресуйте з муфти 12 підшипник 11.
Користуючись викруткою й плоскогубцями, зніміть пружину вилки 15 і вийміть вилку з картера зчеплення.
Відкрутіть болти кріплення і зніміть штамповану нижню частину картера зчеплення.
Перевірте наявність на маховику двигуна й кожусі натискного диска міток суміщення 0 і, якщо вони відсутні, нанесіть їх (керном і молотком).
Поступово відкручуючи болти кріплення кожуха зчеплення до маховика, провертаючи при цьому колінчастий вал двигуна.
Вийміть ведений і натискний диск зчеплення з картера через нижній люк.
Так як друга поперечина рами заважає, щоб одночасно зняти ведений і натискний диски, то потрібно їх зняти поступово через отвір посадки для коробки зміни передач, підіймаючи до упору в картері натискний диск, залишаючи внизу збільшений зазор між маховиком і кожухом зчеплення, через який і виймаємо ведений диск (Мал.19.3).
Поверніть натискний диск униз однією з регульованих гайок, зніміть його, повертаючи таким чином, щоб решта регульованих гайок проходили, не зачіплюючись за поперечину.
Завдання 3. Розібрати натискний диск
Перед розбиранням зробіть мітки на кожусі 9 (Мал.19.1), важелях 16 і натискному диску 3 (за допомогою керна і молотка), щоб зберегти балансування при складанні.
Користуючись пристроєм (Мал.19.4), стисніть за допомогою баранцевих гайок пружини зчеплення 10 так, щоб важелі виключення зчеплення 3 були у вільному стані. Відкрутіть три регулювальні гайки 1 опорні вилки 2 кріплення осі важеля виключення зчеплення 3.
Повільно зменшуючи тиск на пружини зчеплення за допомогою пристрою, змініть кожух зчеплення 4 (Мал.19.5).
