Вітаю Вас Гість | RSS

Вівторок, 19.03.2024, 05:14

Пошук
Меню сайту
Реклама

5. Посадка в автомобіль


Одяг водія. Плануючи поїздку на автомобілі, потрібно з особливою серйозністю поставитися до вибору одягу. Незалежно від пори року, доцільним буде спортивний стиль одягу. Це дозволить зробити рухи руками і ногами вільними. Капелюх обмежує видимість дороги, тому під час керування автомобілем його краще знімати. Пишне волосся при опущеному боковому склі може розвіватись, тому його треба зв'язувати. Особливу увагу слід приділити вибору взуття; воно не повинно бути на широкій, товстій платформі. Широка платформа може зумовити одночасне натискання двох педалей, а товста — послаблює відчуття сили натискання. Керування автомобілем у туфлях на високій шпильці робить опір ноги нестійким і ускладнює натискання на педалі.
Огляд автомобіля. Незалежно від того, скільки часу ваш автомобіль залишався на стоянці необхідно виробити звичку оглядати автомобіль: обійти його навколо і впевнитись у відсутності сторонніх речей під колесами та перешкод, які можна не побачити, сівши в автомобіль. За наявності сигналізації достатньо потренуватись швидко відчиняти двері. Відповідно до її. 15.13 Правил дорожнього руху забороняється відчиняти двері і залишати їх відчиненими, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, тому перш ніж почати відчиняти двері (особливо якщо автомобіль стоїть на проїзній частині), треба впевнитись, що це буде безпечно. Підійшовши до автомобіля, правою рукою вставляють ключ, лівою відчиняють двері і правим боком сідають в автомобіль, після чого зачиняють двері автомобіля. Після посадки в автомобіль доцільно перевірити затягування ручного гальма.
Посадка водія. Органи керування сучасного автомобіля переважно мають багатофункціональне призначення, тому посадка водія в автомобіль повинна забезпечувати:
- легкий доступ до всіх органів керування і зручність користування ними;
- вільне положення рук на кермі;
- чітке бачення дороги й оточуючого середовища.
Після посадки в автомобіль водій повинен відрегулювати сидіння, рульову колонку, дзеркала заднього виду, ремені безпеки.
Сидіння потрібно відрегулювати таким чином: ноги вільно натискають педалі без згинання в колінах і витягування, руки на рульовому колесі трохи зігнуті в ліктях, спина майже у вертикальному положенні.
Вимоги зручної посадки реалізуються таким чином: переміщуючи сидіння вперед-назад (рис. 5.1. б), водій домагається того, щоб ліва нога при вижатій педалі зчеплення залишалася трохи зігнутою в коліні. Регулювання нахилу спинки сидіння (рис. 5.1, в) виконують орієнтуючись на положення спини і рук на кермі. Окремі моделі автомобілів дають змогу регулювати сидіння і по висоті.

Правильність посадки в автомобіль контролюють по кутах між гомілкою і стегном (95-130°), між корпусом і стегном (80-100°) та кутом згину руки (120-150°) і перевіряють, вмикаючи важіль перемикання передач у максимально віддалене від нього положення вперед (рис. 5.1, а). При цьому не повинно бути нахилу корпусу і відриву його від спинки сидіння. Ліва рука повинна бути повністю випрямлена і вільно лежати на верхній частині рульового колеса (рис. 5.1, д).
Зрозуміло, що раціональна посадка для кожного водія залежить від особливостей будови його тіла, а тому визначається індивідуально.
Підголівник переднього сидіння призначений для попередження травмування шиї і хребта внаслідок переміщення голови водія назад при різкому прискоренні руху і при наїзді на автомобіль ззаду, тому регулювання підголівника повинно забезпечити таке його положення, щоб він середньою частиною опирався в потилицю водія (рис. 5.1, г).
На сучасних автомобілях встановлюються, як правило, ремені інерційного типу, тому вони не потребують додаткового регулювання. На автомобілях більш ранніх років випусків ремінь безпеки регулюють так, щоб під нього туго входила долоня правої руки (рис. 5.1, е). При більшому зазорі застосування ременя безпеки втрачає свою ефективність.
Для правильності регулювання сидіння подушечками лівої стопи слід натиснути до упору на педаль зчеплення, ліву руку залишити на кермі, зберігаючи кути під коліном і в руці в межах, як показано на рис. 5.1, а, а правою рукою перевести важіль перемикання передач в максимально віддалене вперед положення, залишаючи руку на важелі (рис. 5.1, д). Якщо спина при цьому не відривається від спинки сидіння, то сидіння відрегульовано правильно.
Оптимальна посадка водія визначається стійким положенням його корпусу, яке вивільняє ноги і руки від утримання пози для виконання функцій, що пов'язані з керуванням і стандартним положенням ніг і рук в процесі виконання технічних прийомів маніпулювання ними. Вона повинна забезпечувати максимальну точність керування автомобілем і ефективність дій в аварійних ситуаціях.

Неправильно встановлене сидіння збільшує втомленість під час керування автомобілем. Сидіння, встановлене дуже близько до рульового колеса (рис. 5.2, а) змушує водія згинати ноги і руки, що заважає вільно користуватися органами керування, особливо під час повороту. Таке положення викликає заніміння рук , ніг і спини.
Якщо сидіння встановлене занадто далеко (рис. 5.2, б), водій змушений нахилятися вперед, тримаючись за кермо. Спина при цьому втрачає опору, її м'язи постійно напружуються, що швидко викликає втому. Більш того, таке положення досить травмонебезпечне під час наїзду на автомобіль ззаду.
При надто великому нахилі спинки сидіння (рис. 5.2, в) перенапружуються м'язи рук, шиї і нижня частина хребта водія, водночас через відсутність достатньої опори для тулуба перевантажуються м'язи ніг і спини.
Пам'ятайте! Регулювати сидіння потрібно щоразу після того, коли автомобілем керувала інша особа.
Регулювання рульової колонки. Деякі сучасні моделі автомобілів передбачають регулювання кута нахилу рульової колонки залежно від будови тіла водія.
Регулювання слід виконувати таким чином, щоб рульова колонка не перешкоджала видимості панелі приладів. Слід зазначити, що встановлення на серійні автомобілі рульового колеса зі спортивних моделей, особливо водіями з недостатнім досвідом керування, може спричинити помилковий вибір траєкторії руху через їх малий діаметр. Після проведення регулювання рульової колонки необхідно обов'язково перевірити надійність її фіксації запірним пристроєм.
Пам'ятайте! Забороняється регулювання рульової колонки або сидіння під час руху автомобіля.
Дзеркала заднього виду. Однією з умов безпечного керування автомобілем є забезпечення достатньої оглядовості ззаду і збоку автомобіля. Цього досягають правильним установленням дзеркал заднього виду. При правильно відрегульованому дзеркалі заднього виду в салоні автомобіля водій не повинен повертати голову, а достатньо йому лише перевести погляд. Внутрішнє дзеркало має бути встановлене так, щоб водій, не повертаючи голови, бачив дорогу за автомобілем, а також поверхню заднього скла (рис. 5.3, а).
 Водію необхідно враховувати, що хоча випукле внутрішнє дзеркало заднього виду і розширює оглядовість, але при цьому воно утруднює визначення швидкості руху транспортних засобів, які рухаються позаду, оскільки відстань до них скрадається. Транспортний засіб, який рухається позаду, здається меншим, створюється ілюзія, що він рухається на достатній для маневру відстані, але вона може бути недостатньою.
Відповідно до п. 31.4.7 "а" Правил забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо немає передбачених конструкцією транспортного засобу дзеркал заднього виду.
Відповідно до сучасних вимог конструювання автомобілів, поряд з внутрішнім дзеркалом заднього виду, повинно бути встановлене зовнішнє дзеркало з боку водія. На автофургонах і при буксируванні причепів мають бути зовнішні дзеркала з обох боків. Більш того, при буксируванні великих причепів і причепів-дач слід встановити дзеркала на кронштейнах, щоб мати змогу бачити задню частину причепа.

У правій частині зовнішнього дзеркала заднього виду має бути видно кінець заднього крила легкового автомобіля (рис. 5.3, б) або верхню частину заднього колеса і задню частину кузова вантажного автомобіля (рис. 5.3, в). Правильність установлення дзеркал можна перевірити шляхом спостереження за транспортним засобом, який вас випереджає: як тільки його зображення почне зникати з внутрішнього дзеркала, воно має відразу з'явитись у зовнішньому дзеркалі (рис. 5.4).

Починаючи освоєння керування автомобілем, для запобігання зіткнення з транспортними засобами, які знаходяться в "мертвій зоні", слід виробити звичку — перед початком руху для оцінки ситуації, крім використання дзеркал заднього виду додатково повертати голову.
Конструктивно, як правило, внутрішнє дзеркало заднього виду має протизасліплююче положення, тому під час керування автомобілем у темну пору доби треба встановлювати його у відповідне положення для попередження засліплення (рис. 5.3, г), але при цьому не слід забувати повертати його в вихідне положення в світлу пору доби.
Пам'ятайте! 1. Перед початком руху, поворотом, обгоном, перестроюванням, зупинкою, відкриттям дверей автомобіля необхідно обов'язково оглядати дорожню обстановку.
2. Під час руху автомобіля, навіть без зміни напрямку, водій повинен періодично оглядати дорожню обстановку через дзеркала заднього виду.
3. Під час руху заднім ходом ніколи не розраховувати тільки на дзеркала: щоб впевнитись у безпеці руху, потрібно додатково повертати назад корпус і голову.

Положення рук на кермі. Руки на рульовому колесі слід тримати ледь зігнутими в ліктях. Обід керма тримають, обхопивши його чотирма пальцями знизу і великим пальцем зверху (рис. 5.5).
Таке положення рук на рульовому колесі є оптимальним і забезпечує найбільш точне виконання дій, на відміну від положень, які зображені на рис. 5.6.

Неправильне положення рук на ободі керма спричиняє швидку втому водія, що може призвести до виникнення небезпечних наслідків на крутих поворотах і слизькій дорозі.
Для полегшення керування автомобілем не слід опиратися лівим ліктем на двері, бо це може обмежити рухи руки. Кермо слід тримати легко, не напружуючи кисті рук і в той же час міцно. З перших днів водіння необхідно виробити звичку тримати на кермі обидві руки, крім випадків, коли здійснюється перемикання передач або користування перемикачами електрообладнання чи допоміжних механізмів. Слід зазначити, що положення рук "10-2" є класичним (рис. 5.5). Проте залежно від умов руху, зокрема під час руху в населеному пункті, права рука може зміщуватися до положення "З", оскільки в таких умовах права рука частіше керує важелем перемикання передач.
Пам'ятайте! Ніколи не знімайте обидві руки з керма. Навіть невелика вибоїна на дорозі може викликати різку зміну напрямку руху автомобіля.


  

 Інформацію представлено виключно з метою ознайомлення.

Підручники з повним змістом можете придбати на сайті видавництва АРІЙ

Ілюстровані Правила дорожнього руху України: навч. посібн., 3-те вид., переробл. та доповн.

Вчимося керувати автомобілем : 33 уроки

 

 


онлайн игры