Вітаю Вас Гість | RSS

Вівторок, 19.03.2024, 12:46

Пошук
Меню сайту
Реклама

2. Водій і закон


Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".
Відповідно до ст. 16 цього Закону, водій має право:
керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де їх рух не заборонено в установленому порядку;
довіряти в установленому порядку право керування, користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;
•    знати причину зупинки для перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її
прізвище і посаду;
 • відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян;
на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
отримувати необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

Водій зобов'язаний:
мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться;
виконувати розпорядження працівників міліції, що надаються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
вживати всіх можливих заходів для забезпечення безпечних умов для пересування найбільш вразливих учасників дорожнього руху — дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;
не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому, втомленому стані, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані;
перевіряти перед виїздом технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;
своєчасно подавати транспортний засіб на державний технічний огляд;
під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі — в застебнутому мотошоломі;
надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із увімкненими синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;
своєчасно сплачувати державний податок із власників транспортних засобів у встановлених законодавством розмірах;
надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці ("зебрі");
вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів і смуги відчуження, у тому числі з боку пасажира.
Правилами дорожнього руху встановлено, що під час керування механічним транспортним засобом водій повинен мати при собі:
а)    посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
б)    реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил — технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, — свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон;
в)    у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами — погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС:
г)    у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документи на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах додатково — схему маршруту та розклад руху; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних чи великовагових вантажів, — дозвіл на рух; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, — технічні умови на перевезення, свідоцтво про допуск водія і допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та дозвіл на дорожнє перевезення;
ґ) чинний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (крім водіїв транспортних засобів Збройних Сил) у разі укладення такого договору.
Згідно з чинним законодавством, до керування механічним транспортним засобом в Україні допускають осіб, які не мають медичних протипоказань, тому особи, які мають намір отримати посвідчення водія на право керування транспортним засобом, повинні пройти спеціальний медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв.
Право на керування транспортними засобами надається:
а)    мототранспортними засобами і мотоколясками — з 16-річного віку;
б)    автомобілями всіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення більше восьми пасажирів), трамваями і тролейбусами — з 18-річного віку;
в)    автобусами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більше восьми пасажирів, — з 19-річного віку.
Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно бути не менше 16 років, а водінню мотоцикла — 14 років. Такі особи зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.
Залежно від характеру правопорушення їх поділяють на дисциплінарні та адміністративні проступки, цивільні правопорушення та кримінальні злочини.

Дисциплінарні проступки — це дії, які спричиняють порушення встановленого порядку діяльності підприємств, організацій чи установ. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністрацією підприємств, установ чи організацій. Видами дисциплінарних стягнень є попередження, догана, звільнення з роботи тощо.
Адміністративні проступки — дії. пов'язані з порушенням державного або громадського порядку, посяганнями на власність, право і свободу громадян, і які не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність настає за правопорушення, у тому числі за порушення Правил дорожнього руху, що не становлять значної суспільної небезпеки та не тягнуть за собою тяжких наслідків, і ґрунтується на Кодексі України про адміністративні правопорушення. Кодексом передбачено такі види адміністративних стягнень за порушення Правил дорожнього
руху:
штраф;
позбавлення права керування транспортними засобами;
оплатне вилучення транспортного засобу.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства за порушення Правил дорожнього руху адміністративний протокол складається працівником Державтоінспекції, а розгляд справи віднесено до компетенції суду за місцем вчинення порушення, обліку транспортного засобу або проживання порушника.
Цивільні правопорушення — це дії, якими завдано шкоди особі або майну громадян, а також організації. Відповідальність за цивільним законодавством несе особа, яка своєю протиправною поведінкою заподіяла шкоду іншій особі або її майну. Відповідно до ст. 450 Цивільного кодексу України організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Ст. 455 передбачає, що в разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я особи, організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
Кримінальні злочини — це дії, відповідальність за які передбачена кримінальним законодавством. Ст. 286 Кримінального кодексу України передбачає, що за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, — карається штрафом до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Якщо діяння винного спричинили загибель кількох осіб він карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, тракторів та інших самохідних машин, трамваї, тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
За знищення, підробку або заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміну без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу ст. 290 цього ж Кодексу передбачає штраф від п'ятидесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.


 Інформацію представлено виключно з метою ознайомлення.

Підручники з повним змістом можете придбати на сайті видавництва АРІЙ

Ілюстровані Правила дорожнього руху України: навч. посібн., 3-те вид., переробл. та доповн.

Вчимося керувати автомобілем : 33 уроки

 

 


онлайн игры