Вітаю Вас Гість | RSS

Субота, 24.10.2020, 00:08

Пошук
Меню сайту
Реклама

28.7. Рух автомобіля з причепом


28.7. Рух автомобіля з причепом

Вимоги до рівня підготовки водія автопоїзда в складі легкового автомобіля-тягача і причепа Правилами дорожнього руху України не конкретизуються, тобто вважається, що особа, яка отримала посвідчення водія категорії "В", має право такого керування. Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України 340 від 8 травня 1993 р. "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" водіям транспортних засобів категорій "В", "С" і "D" дозволяється керувати цими засобами також із причепом, повна маса якого не перевищує 750кг. До керування транспортними засобами категорій "В", "С" і "D" із причепами, повна маса яких більше 750кг, а також зчепленими автобусами допускаються водії, в посвідченні яких є відмітка категорії "Е".
Для керування зчепленим тролейбусом у графі "Особливі відмітки" повинна бути відмітка про право керування ним, а також водій цього транспортного засобу повинен мати спеціальний допуск, який видається відповідним трамвайно-тролейбусним управлінням.
Пункт 23.11 Правил дорожнього руху регламентує, що експлуатація составів транспортних засобів у складі автомобіля, трактора або іншого тягача і причепа дозволяється лише за умови відповідності причепа тягачу та виконання вимог щодо їх експлуатації.
Відповідно до інструкцій з експлуатації легкових автомобілів середнього класу, допустима повна маса причепа становить 300-500 кг, і, зважаючи, що така надбавка не обладнаної гальмами маси має серйозні особливості під час керування, перед початком керування таким составом необхідно ознайомитись з основними особливостями цього процесу.

28.7.1. Розміщення і перевезення вантажів в причепі


Безпека автомобіля, що буксирує причіп, залежить від правильного розміщення вантажу в автомобілі та причепі. Відповідно до інструкції з експлуатації автомобіля навантаження на задню вісь повністю завантаженого автомобіля разом з навантаженням на зчіпний пристрій не повинна перевищувати граничних значень. Фактична повна маса автомобіля визначається як споряджена маса автомобіля, маса водія і пасажирів, маса вантажу, маса зчіпного пристрою (в межах 6-20кг) і маса, яка припадає на зчіпний пристрій (30-100кг).
В інструкції з експлуатації причепа вказується споряджена маса, маса вантажу і гранично допустиме навантаження на зчіпний пристрій.
Завантаження причепа здійснюють рівномірно по всій площі підлоги причепа, а одиночні вантажі розташовують і закріплюють над віссю причепа або здвоєними осями. Правильним є таке положення вантажу, коли причіп своїм дишлом опирається на буксирний пристрій автомобіля із зусиллям близько 25кгс. Для цього потрібно, щоб центр ваги причепа з вантажем знаходився на декілька сантиметрів вперед від вісі причепа. Водії-початківці можуть перевірити зусилля навантаження за допомогою побутових ваг, піднімаючи зчіпну голівку причепа на висоту центра сфери зчіпного шару автомобіля.

Вплив завантаження причепа на розподіл маси автомобіля-тягача показано на рис. 28.7.1.
Розміщення вантажу в задній частині причепа викликає зміщення центра ваги за вісь по ходу причепа. В цьому випадку дишло піднімається вверх і розвантажує задні колеса автомобіля-тягача. Відповідно зменшується зчіпна маса, яка припадає на задню вісь автомобіля, а отже, й сила зчеплення. Особливо це впливає на рух задньоприводного автомобіля. При малому навантаженні на зчіпну кулю причіп буде розхитуватися у вертикальній площині, що може призвести до заносу на слизькій або мокрій дорозі чи на повороті дороги. Крім того, заднє розташування вантажу внаслідок нерівностей покриття проїзної частини, пориву бокового вітру чи аеродинамічної взаємодії з великоваговими автопоїздами може викликати відрив тягово-зчіпного пристрою і, як наслідок, скоєння дорожньо-транспортної події. Розташування вантажу вперед від осі коліс причепу спричиняє збільшення навантаження на тягово-зчіпний пристрій автомобіля і притискає задню частину автомобіля до дороги. Для задньоприводного автомобіля збільшення зчіпної маси збільшує силу тяги на ведучих колесах, але підняття передніх коліс, яке виникає при цьому, спричиняє зменшення контакту шин із дорогою і, відповідно, керованість автомобіля. Передньоприводні автомобілі внаслідок такого розвантаження втрачають зчіпну масу на передніх колесах, що погіршує керованість. Для обох видів приводів внаслідок розвантаження передніх коліс зменшується гальмівна сила, що необхідна для ефективної зупинки транспортного засобу.
Високе розміщення вантажу в причепі не рекомендується, оскільки це призводить до високого центра ваги причепа, що зменшує бокову стійкість і може спричинити перекидання причепа на повороті.
У разі необхідності перевезення вантажу його потрібно, в першу чергу, розмістити в автомобілі, бо при завантаженому причепі і не завантаженому автомобілі недостатньо сил зчеплення для створення необхідної сили тяги і гальмівної сили. При завантаженні перш за все слід розмістити вантаж у багажнику автомобіля-тягача.
Під час руху автомобіля з причепом водій повинен постійно контролювати кріплення і розміщення вантажу в причепі. Зміщення вантажу може спричинити зміщення центра ваги причепа, стати несподіваним для водія і унеможливити правильний вибір швидкісного режиму руху.
З метою зменшення аеродинамічних ефектів і підвищення економності перевезень вантаж у причепі можна обв'язати брезентом.

28.7.2. Керування автомобілем з причепом


Щоразу перед початком руху автомобіля з причепом водієві необхідно перевірити стан кріплення зчіпного пристрою, фіксацію запобіжних ланцюгів і роботу світлової сигналізації (синхронізацію сигналів повороту і стоп-сигналів).
Рух автомобіля із причепом треба розпочинати плавно, без ривків, прогрівши двигун. Перед початком руху водій повинен врахувати масу причепа і той факт, що прискорення в русі автомобіля із завантаженим причепом значно нижче від прискорення одиночного автомобіля. Це дуже важливо знати при перетині головної дороги на нерегульованих перехрестях.
Під час виконання маневрів автомобілем з причепом водій повинен враховувати зміну динамічного коридору автопоїзда порівняно з одиночним автомобілем (рис. 28.7.2).

Якщо не врахувати збільшення динамічного коридору при проходженні повороту дороги, це може спричинити зіткнення із зустрічним транспортним засобом або з'їзд в кювет, оскільки колеса автомобіля і причепа проходять криві з різними радіусами.
При наближенні до повороту дороги із зниженим коефіцієнтом зчеплення необхідно завчасно знизити швидкість руху легкового автопоїзда, оскільки гальмування на повороті може призвести до заносу, складування автомобіля з причепом і перекидання причепа.
Керування автомобілем з причепом у населеному пункті утруднено інтенсивністю транспортного потоку, зменшенням дистанції між транспортними засобами, необхідністю постійного маневрування. Для виконання маневру перестроювання на сусідню смугу треба завчасно вмикати сигнал відповідного повороту і перестроюватися лише за наявності достатньої дистанції між транспортними засобами, яка перевищує довжину автомобіля з причепом не менш, як у 5 разів.
Особливу увагу слід приділити виконанню повороту праворуч на перехресті. Для попередження виїзду причепа на тротуар і скоєння наїзду на пішохода, водій автомобіля повинен дотримуватися бокового інтервалу до тротуару не менше 1-1,5 м. При цьому водій повинен постійно контролювати правий бік автомобіля, щоб попередити можливий наїзд на велосипедиста чи мотоцикліста, які можуть рухатися біля правого краю проїзної частини.
Під час керування автомобілем з причепом водій повинен знати, що гальмовий шлях автопоїзда більше гальмового шляху одиночного автомобіля, оскільки інерційна сила причепа підштовхує автомобіль. Під час різкого гальмування автопоїзда сильні поштовхи причепа можуть спричинити занос автомобіля, тому використовувати його можна лише для запобігання дорожньо-транспортній події. Якщо стався занос причепа слід відпустити педаль гальмування, плавно збільшуючи швидкість, вирівняти автопоїзд. З метою попередження заносів не слід застосовувати гальмування на поворотах, при об'їзді перешкоди, при зустрічному роз'їзді.
Під час руху на підйом потрібно завчасно вибрати таку передачу, щоб пройти його без перемикання передач. Починаючи рух на підйомі, щоб попередити скочування назад і складування автомобіля і причепа, треба завчасно частково відпустити педаль зчеплення ще до повного розгальмовування коліс.
Перш ніж розпочати обгін, водій автомобіля з причепом повинен впевнитись, що дорога вільна на достатній відстані, оцінити швидкість руху транспортних засобів, щоб мати змогу безпечно завершити обгін з урахуванням габариту автопоїзда.

28.7.3. Особливості керування в складних дорожніх умовах


Керування автомобілем з причепом у складних дорожніх умовах вимагає від водія особливої обережності: слизька дорога зменшує зчеплення шин з дорогою і в декілька разів збільшує небезпеку бокового заносу як під час гальмування, так і на поворотах, особливо на обледенілих дорогах.
Під час руху мокрою ґрунтовою дорогою може виникнути бокове ковзання коліс причепа, особливо на дорогах з поперечним ухилом.
Для попередження бокового заносу при переїзді перешкод, ям, канав тощо розгін треба розпочинати лише після того, як колеса причепа проїдуть перешкоду. Після проїзду ділянки дороги з калюжами обов'язково потрібно просушити гальмові колодки.
Під час обгону на дорозі покритій снігом потрібно уникати руху коліс по м'якому снігу, щоб уникнути затягування причепа в глибокий сніг. Для попередження затягування причепа в сніг на узбіччі при зустрічному роз'їзді необхідно зменшувати швидкість руху.
Для підвищення ефективності гальмування з самого початку керування автомобілем з причепом треба виробити звичку застосовувати гальмування двигуном на всіх дорогах, незалежно від складності дорожніх умов.
На траєкторію руху автомобіля з причепом насамперед впливають аеродинамічні фактори (рис.28.7.3).

Під час обгону довгомірного транспортного засобу, що рухається на великій швидкості, необхідно враховувати, що стиснене повітря в задній частині вантажного автомобіля притягує причіп, і це може бути причиною бокового зіткнення при малому боковому інтервалі, а в передній частіші стиснене лобовим опором повітря відкидає причіп вліво.
При виїзді з дороги, що проходить через ліс на відкриту місцевість, за наявності вітру можуть виникати великі перепади тиску повітря, який може змістити автомобіль. Для попередження таких випадків потрібно сильніше утримувати кермо автомобіля.
Освоюючи рух автомобіля з причепом заднім ходом, необхідно чітко усвідомити, що для подачі причепа вправо кермо слід повертати вліво. Зчіпний пристрій автомобіля зміститься вліво і розверне причіп вправо. Після того як причіп почне рухатись в потрібному напрямку, необхідно повернути вправо, вирівняти автомобіль з причепом і завершити маневр.
Пам'ятайте! • відповідно до п. 12.6 "б" Правил дорожнього руху легковим автомобілям з причепом забороняється рухатись з швидкістю більше 80 км/год;
• забороняється перевезення пасажирів у причепі, напівпричепі та причепі-дачі (п. 21.11 "а" Правил);
•    забороняється керувати автомобілем з причепом без підключення електрообладнання причепа до автомобіля-тягача, без надійного кріплення запобіжних ланцюгів або тросів на тягово-зчіпному пристрої;
•    забороняється перевозити вантаж у причепі без надійного кріплення;
• при найменшому "вилянні" причепа потрібно негайно зменшити швидкість руху без застосування різкого гальмування;
• при застосуванні гальмування двигуном слід вмикати нижчу передачу;
• під час зупинки автомобіля з причепом навіть на незначному спуску чи підйомі слід виставляти під колеса противідкатні упори;
•    при постійній експлуатації автомобіля з причепом замінювати масло в двигуні необхідно вдвічі частіше.
 


 Інформацію представлено виключно з метою ознайомлення.

Підручники з повним змістом можете придбати на сайті видавництва АРІЙ

Ілюстровані Правила дорожнього руху України: навч. посібн., 3-те вид., переробл. та доповн.

Вчимося керувати автомобілем : 33 уроки

 

 


онлайн игры