|
|
Програма професійного навчання учнів 10—11-х класів передбачає підготовку учнів за професією «швачка» з присвоєнням кваліфікаційного розряду. У ході всього курсу навчання за цією програмою учні на професійній основі оволодівають знаннями, вміннями і навичками, необхідними для професії «швачка».
Мета вивчення кожного розділу програми — дати учням науково обґрунтовані знання і вміння з техніки і технології виробництва, обробки текстильних матеріалів за допомогою ручних інструментів, пристроїв, швейного обладнання. Під час навчання необхідно звернути увагу учнів на особливості обробки тканин різного волокнистого складу, пояснити вплив властивостей матеріалів на способи обробки виробів, їх конструкцію.
Під час проведення занять із розділу «Технологія виготовлення швейних виробів» викладачеві рекомендуєть¬ся спиратися на знання і вміння учнів із технології обробки текстильних матеріалів, які вони здобули у 5—9-х класах. Теоретичний курс розраховано так, щоб учні оволоділи знаннями з технології ручних, машинних і волого-теплових операцій, обробки окремих вузлів і деталей швейних виробів, послідовності їх виготовлення, необхідними їм для подальшої практичної діяльності. Пояснюючи технологію ручної обробки, слід порівнювати її з методами машинної обробки. Кожен вид технологічної обробки вузлів швейних виробів має бути опрацьовано практично. На практичних заняттях треба виробити в учнів сталі навички дотримання загальноприйнятих у швейній промисловості технологічних умов виготовлення виробів, і ці умови мають бути єдиними впродовж усього навчання.
Вивчення розділу «Обладнання швейних підприємств» ставить за мету формування в учнів технічних знань, практичних умінь і навичок роботи на промислових швейних машинах, іншому технологічному обладнанні. До курсу теоретичного навчання входить формування в учнів знань щодо будови швейних машин, пристроїв та обладнання для волого-теплової обробки. Будову універсальних і спеціальних швейних машин, принцип їх дії рекомендується вивчати на основі обладнання швейної майстерні і використовувати його як наочність. Після вивчення окремих тем передбачено проведення лабораторно-практичних робіт.
Між формою одягу і тканиною завжди існує зв'язок. Тому, вивчаючи розділ «Матеріалознавство», учні ознайомлюються з асортиментом натуральних і штучних тканин, нетканих, утеплюючих, прокладних і оздоблювальних матеріалів, фурнітури; їхніми властивостями, будовою і призначенням, способом вироблення.
Розділ «Конструювання і моделювання одягу» побудовано з наростаючою складністю матеріалу. Креслення швейних виробів виконується в натуральну величину або в масштабі, на середній розмір за мірками, взятими з таблиць вимірів типових фігур, а також за індивідуальними мірками учнів. При цьому основну увагу учнів звертають на найважливіші принципи побудови креслень швейних виробів, щоб сформувати чітке уявлення про взаємозалежність ліній фігури людини з лініями креслення. Щоб підвищити ефективність занять, потрібно залучати учнів до виконання творчих розробок моделей. На уроках учитель повинен сприяти проявам ініціативи і творчості учнів, приділяти увагу питанням естетичного і художнього виховання, застосовуючи національні мотиви.
На заняттях зі «спеціального малювання і основ креслення» учні оволодівають знаннями і вміннями з геометричного креслення, графічного зображення фігури людини, правилами креслення моделей одягу.
Розділ «Охорона праці» ставить за мету дати учням вичерпні знання з основ безпеки праці у галузі пожежної і електробезпеки, виробничої санітарії. На заняттях необхідно звертати увагу учнів на дотримання правил безпечної праці на робочих місцях і в приміщеннях, раціонально організовувати своє робоче місце.
Зміст розділу «Основи ринкової економіки» передбачає ознайомлення учнів з елементами ринкових відносин, організацією виробництва на швейних підприємствах. Заняття доцільно проводити у формі лекцій, дискусій, бесід. Для посилення профорієнтаційної спрямованості навчання програма передбачає проведення екскурсії на швейне підприємство.
У розділі «Основи правових знань» подаються правила правової поведінки, користування вітчизняними та міжнародно-правовими актами, різноманітними джерелами Права, юридичною літературою для дотримання матеріальної і дисциплінарної відповідальності.
У процесі практичного навчання потрібно прищеплювати учням навички якісного виконання робіт, ефективного використання часу, економної витрати матеріалів, бережливого ставлення до обладнання, навчати раціональних прийомів і методів праці. Слід також залучати учнів. до самостійного виконання робіт із пошиття швейних виробів. Навчання має бути спрямоване на розвиток в учнів технічного мислення, потреби до самоосвіти, тому неабияке значення має залучення їх до самостійного опрацювання літератури.
Для чіткішого засвоєння учнями програмового матеріалу потрібно використати години загальноосвітніх предметів: основи електротехніки, біологія людини, креслення, основи безпеки і життєдіяльності, основи інформатики і обчислювальної техніки.
Навчальна практика учнів організовується відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України.
Залежно від матеріального забезпечення, регіонального оточення вчитель може самостійно добирати методичні способи розв'язання освітніх завдань курсу, вносити необхідні корективи до порядку вивчення тем програми, а також змінювати кількість годин, необхідних для засвоєння навчального матеріалу з окремих тем.
Учні випускних класів, які повністю засвоїли програму, складають екзамен на присвоєння кваліфікації «швачка» другого розряду. Учням, які успішно склали кваліфікаційний екзамен, видають документ установленого зразка.
|
| Категорія: Професія "Швачка" (програма) | Додав: mnvk (19.09.2011)
|
| Переглядів: 2604
| Рейтинг: 1.0/1 |
|
